Karl Wilhelm Philipp von Auersperg
1 травня 1814 року в Празі народився Карл фон Ауерсперг, богемсько-австрійський землевласник і політик, прем’єр-міністр.
Прем’єр-міністр Карл фон Ауерсперг
Карл походив зі старовинної австрійської дворянської родини Ауерспергів, яка переїхала з Карніолії до Богемії у XVIII–ХІХ століттях. Його батьками були Карл Вільгельм II, 7-й князь Ауерсперг (1782–1827) і Фрідеріка фон Ленте (1791–1860).
Карл вивчав право, але здебільшого залишався у своїх богемських маєтках. Він вперше виступив у політиці в 1840-х роках, коли представляв старі права богемського дворянства в Становій асамблеї Чеського державного парламенту і таким чином став опозицією до канцлера Меттерніха. Після 1848 року Карл змінив свою думку та став на захист німецьких лібералів і боровся з усіма зусиллями старочехів і младочехів. Як і його брат Адольф фон Ауерсперг, він був провідною фігурою богемського дворянства та противником Їндржиха Ярослава Клам-Мартініка.
З 1861 по 1883 рік він з перервами знову був представлений в земельному парламенті. 23 квітня 1872 року імператор призначив його оберстландмаршалом (Oberstlandmarschall) Богемії — на цій посаді Карл перебував до 31 травня 1883 року. Він був членом дворянської палати (Herrenhauses) Австрійського рейхсрату з 1861 по 1890 роки та був президентом палати до 1867 року.
Незабаром після прийняття «Грудневої конституції» (21 грудня 1867 року) 30 грудня він став прем’єр-міністром австрійської половини Австро-Угорщини. Його уряд називали «міністерством бюргерів» (Bürgerministerium) через станову приналежність більшості його членів. Під час перебування Карла на посаді «Травневими законами» було пом’якшено конкордат. Оскільки він був прихильником централізму, то погодився на переговори з чехами, щоб залучити їх до рейхсрату. Через те, що на його думку міністр внутрішніх справ Едуард Тааффе та міністр закордонних справ Фрідріх Фердинанд фон Бойст пішли на надто далекосяжні федералістські поступки в переговорах з Чеською національною партією, він 24 вересня 1868 року подав у відставку на знак протесту.
З 1868 по 1883 рік він знову був оберстландмаршалом Богемії, боровся проти федералістських зусиль прем’єр-міністра Тааффе, а потім відійшов від громадського життя.
Через хворобу, що знесилювала його протягом 15 років, на Різдво 1889 року Ауерспергу довелося пройти операцію з видалення каменю в сечовому міхурі, що згодом призвело до пневмонії, яка закінчила його життя 4 січня 1890 року. Ще близько 1880 року в замку Лозенштайнлейтен Ауерсперг збудував мавзолей для себе та своєї родини, де його і поховали. Незважаючи на те, що той замок був проданий в 1953 році, місце поховання все ще належить родині Ауерспергів. Останній нащадок австрійського роду помер у листопаді 1998 року та був похований в родинному мавзолеї.
Карл фон Ауерсперг, який очолив княжий дім Ауерспергів у віці 13 років після ранньої смерті свого батька Карла Вільгельма II фон Ауерсперга, одружився в 1851 році з Ернестиною Фестетікс фон Тольна (1831–1901), але брак залишився бездітним. Після його смерті в 1890 році майорат Ауерсперга перейшов до його племінника, Карла Марії Александра фон Ауерсперга, сина його брата Адольфа фон Ауерсперга.