Marschegepack M.1888
У результаті введення в 1888 році для нижніх чинів піхотних частин патронного ранця, солдати отримали абсолютно новий вид екіпірування. Його головною особливістю стало те, що тепер речовий ранець, ранець для набоїв, наплічні ремені та поясний ремінь стали «зв’язуватися» в єдину систему. Слід зауважити, що перелічений набір входив до «похідного» екіпірування, а в результаті вилучення з нього речового ранця, виходило «бойове» — передбачалося, що саме з ним боєць і мав іти в бій. Причому, якщо в першому варіанті шинель і казанок приторочували до речового ранця, то в другому — до патронного.
Піхотні (подвійні) патронташи зразка 1895 року на поясному ремені
Найпростішим варіантом бойового піхотного екіпірування нижніх чинів було поєднання поясного ременя, багнета та патронташів.
Далі, залежно від поставлених завдань або наказів командирів, на поясний ремінь можна було додати саперну лопатку або малу піхотну кирку, протигазну та/або сухарну сумку.
Розвантажувальні ремені (вигляд зпереду)
Розвантажувальні ремені (вигляд ззаду). Металевий стрижень регулював висоту кріпления ранцю (речового чи для набоїв)
Ранці для речей та для набоїв і розвантажувальні ремені, об’єднані в одну систему
«Похідне екіпірування»: ранці для речей та для набоїв, розвантажувальні ремені та поясний ремінь с патронташами, об’єднані в одну систему
«Похідне екіпірування»: ранці для речей та для набоїв, розвантажувальні ремені та поясний ремінь з патронташами, об’єднані в одну систему
«Бойове екіпірування»: ранець для набоїв, розвантажувальні ремені та поясний ремінь з патронташами, об’єднані в одну систему