Історія держави Габсбургів

Фельдмаршал Йозеф Лотар фон Кенігсегг-Ротенфельс (1673–1751)

Feldmarschal Joseph Lothar von Königsegg-Rothenfels (1673–1751)

Майбутній імперський фельдмаршал і президент Придворної військової ради Йозеф Лотар фон Кенігсегг-Ротенфельс народився 17 травня 1673 року. Полная запись…

Броненосні крейсери. Дешево та сердито. SMS «Kaiserin und Königin Maria Theresia»

Як і більшість європейських флотів у середині 80-х років ХІХ століття, флот двоєдиної Австро-Угорщини вступив в епоху великих змін. Крім періоду лихоліття, що вразив броненосні флоти в зв’язку з відсутністю виразної концепції розвитку, флот Дунайської монархії був ще й бідний, як громада церковних мишей. Полная запись…

Ескадрені броненосці. Маленькі лінкори великої імперії. «Габсбург»

До 90-х років ХІХ сторіччя флот Дунайської монархії, здавалося, остаточно поступився союзнику-конкуренту в боротьбі за Адріатичне море — два невеликі броненосці берегової оборони («SMS Kronprinz Erzherzog Rudolf» і «SMS Kronprinzessin Erzherzogin Stephanie») та кардинально застарілий броненосець «Tegetthoff» проти новітніх італійських гігантів-броненосців. Полная запись…

Кращі ескадрені броненосці імперії — «Радецький»

Створення Австрійської імперії проходило як розширення суто сухопутної держави. Невеликий флот імперія отримала після придбання частини адріатичного узбережжя з Венецією. Не дивно, що будівництво кораблів і комплектування екіпажів забезпечувалося італійськими підданими Дунайської монархії. Зі зміною внутрішньополітичної ситуації та подовженням узбережжя за рахунок балканських провінцій відбулася й інтернаціоналізація флоту монархії. Лише після революцій 1848 року австрійський флот став імперським Полная запись…

Залізний лицар — старовинний символ патріотизму і волонтерства

Історія «Лицаря в зброї« (тобто в обладунках) почалась у 1915 році зі встановлення у Відні дерев’яної скульптури для забивання в неї цвяхів. Кожен охочий в залежності від внесеної суми міг забити залізний чи срібний цвях у фігуру і через деякий час дерев’яна скульптура стала залізним пам’ятником. Полная запись…

Історія однієї фотографії полковника Слюсарчука

Микола ЗАКУСОВ
директор Стрийського краєзнавчого музею “Верховина”

Метод історико-предметної атрибуції старої чорно-білої фотографії музейні працівники часто використовують у своїй роботі. Гарним зразком є аналіз фотопластини із фондів Стрийського краєзнавчого музею «Верховина». Полная запись…

Галичина в мундирі. Служба цивільних комісарів (1917-1918)

Микола ЗАКУСОВ
директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина»

Свого часу Перша світова війна охопила майже всю Європу. Особливо в останні два роки були окуповані величезні території, для управління якими потрібно було створити органи влади. Саме для цього в Австро-Угорщині організовано спеціальну Службу цивільних комісарів (Zivilkommissariatsdienst),
Полная запись…

Галичина в мундирі. Цісарсько-королівські «Мандарини» (1814-1918)

Микола ЗАКУСОВ
директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина»

Чиновницький світ Галичини перших років австрійського правління відзначався особами без шляхетського походження, адміністративних навичок і навіть рекомендацій. Основною вимогою до кандидатів на посади державної служби було вміння писати і читати. З часом у молодій провінції сформувався потужний суспільний прошарок урядників, які прагнули службового зростання та добробуту, а тому не цуралися хабарів і шахрайства. Полная запись…

Перший єврей, який загинув за Україну

Юрій Юзич

Давно мене зацікавила ось ця світлина із одного видання про УГА з підписом: «Українські Січові Стрільці ховають свого побратима по зброї, жида, Ю. Литвака». Хто цей стрілець-доброволець, а також коли і де його похоронили досі було загадкою. Припускав, що це сталось десь у 1919 році, коли 1-ша бригада УСС воювала в складі УГА. Полная запись…

Галичина в мундирі. Уніформа солеварів

Микола Закусов
директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина»
 

Поклади кам’яної солі та соляної ропи відомі в Галичині здавна. Свого апогею експлуатація цих родовищ досягла за часів Австро-Угорщини. У другій половині XIX ст. основними виробниками солі були солеварні в Болехові, Бохні, Вєлічці, Делятині, Долині, Дрогобичі, Косові, Лацку, Ланчині та Стебнику. Полная запись…

« первая ‹ предыдущая ... 4 5 6 7 8 ... следущая › последняя »

Cимволіка
X–XVII ст.
X–XVII ст.
XIX сторіччя
XIX сторіччя
XIX сторіччя
XIX сторіччя
XVI сторіччя